В 1990 році закінчив військову кафедру при УІІВХ  ,  за фахом – командир інженерно – позиційного взводу; отримав військове звання лейтенант . У  1991 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства за спеціальністю інженер – механік. До 1998 року працював інженером – механіком  у  Луківській  ПМК – 198.

            Свою педагогічну діяльність розпочав у 1998 році викладачем допризовної підготовки ПТУ – 22 смт Луків. Загальний стаж педагогічної діяльності 11 років. Виходячи з методичної концепції викладання допризовної підготовки, працюю над проблемою « Поєднання проблемності змісту з особистісно – зорієнтованою технологією навчання »

                  І. Підвищення фахового рівня

З проголошенням України суверенною незалежною держа­вою і створенням її Збройних Сил головною метою військової політики нашої країни стала гарантована національна безпека України від зовнішньої військової, загрози, запобігання війні, підтримка міжнародного миру та безпеки.

Перехід Збройних Сил України до переважно якісних па­раметрів у військовому будівництві ставить більш високі вимоги до психологічної, фізичної та спеціальної підготовки допризовників.

Закон України «Про загальний військовий обов'язок і вій­ськову службу» визначив конкретні завдання допризовної підготовки, яка має забезпечити здобуття юнаками початкових знань, умінь та навичок із загальновійськових дис­циплін (за програмою допризовної підготовки), що сприятиме швидкій і успішній адаптації молодих солдатів до військової служби.

Стратегічними завданнями допризовної під­готовки в навчально – технічних закладах  на сучасному етапі є^-.

• створення  зацікавленості в допризовній підготовці юнаків — справі державної ваги, що спрямована на зміцнення обороноздатності країни;
• визначення на ранній стадії розвитку юнака його готов­ності до військової служби;
• запровадження системи прогнозування потенціалу дер­жави у стабільних військових людських ресурсах.

Виконання цих відповідальних завдань доручено їх керівникам, усьому педагогі­чному колективу та в першу чергу — викладачеві предмету «Захист Вітчизни ». Якість допризовної підготовки, її виховне значення залежать від військової та педагогічної кваліфікації викладача, його національної свідомості, методичної майстерності.

Сьогодні, коли новітні наукові відкриття швидко зна­ходять застосування у військовій практиці, зростає зна­чення підготовки молоді до захисту Вітчизни.

Нова техніка зумовлює докорінні зміни у характері та засобах бойових дій. Бій став набагато маневренішим, динамічнішим, швидкоплинним, збільшився його розмах, що висуває нові, вищі вимоги до психологічної, фізичної та спеціальної підготовки військовослужбов­ця, потребує від нього уміння швидко орієнтуватися в обстановці,  вміло оцінювати її і приймати правильні рішення, координувати свої дії з діями підрозділу. Це означає, що біля пультів бойових машин, зенітно-ра­кетних комплексів, у танках, за штурвалами бойових літаків, у відсіках підводних човнів мають бути люди, краще, ніж раніше, підготовлені у військовому та спе­ціальному відношеннях.

У ході допризовної підготовки молодь набуває вій­ськових знань і практичних навичок в обсязі підготовки молодого солдата, яка включає вій­ськову, прикладну фізичну, медико-санітарну, психоло­гічну підготовку та підготовку з цивільної оборони .

Система  навчання має цілеспрямований характер:

по-перше, учні оволодівають системою військових знань, здобувають навички та вміння в обсязі відповідної програми;

по-друге, у майбутніх захисників Вітчизни формуються почуття патріотизму, відповідальності за виконання вій­ськового обов'язку, дисциплінованість, моральні та вій­ськово-статутні норми поведінки, повага до військової спеціальності та інші моральні й бойові якості;

по-третє, юнаки розвиваються розумово та фізично відповідно до вимог майбутньої військової діяльності та умов служби;

по-четверте, активізується психологічне гартування молоді, виробляється внутрішня готовність до подолання труднощів військової служби, емоційно-вольова стій­кість, позитивне ставлення до військової спеціальності та інші необхідні воїну якості.    

Для розширення межі творчої діяльності – як власної , так і своїх учнів отримав сертифікат програми «Intel. Навчання для майбутнього». У 2008р. підвищував кваліфікацію  у Волинському інституті післядипломної освіти та Академії педагогічних наук при Донецькому інституті післядипломної освіти. Щорічно беру участь у  настановних зборах, методичних заняттях  та роботі методичної комісії навчального закладу.

Постійно опрацьовую періодичні видання військово – освітнього спрямування: газету «Народна армія», «Освіта України », журнал «Камуфляж », цікавлюсь досвідом досвідчених учителів, вчителів – новаторів.

У процесі навчання використовую інноваційні методи і прийоми із застосуванням комп’ютерних технологій.

             ІІ. Навчально - виховна робота з учнями

            Наш час - час змін і перетворень у різних сферах життя, у тому числі і в навчально - виховному процесі. Ми покликані виховати людину - перспективну, ділову, уміючу поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність. Щоб виховати таку особистість, під , час навчання мають бути створені умови для творчої реалізації та забезпечення обов'язкового результату. Для досягнення такої мети учитель мусить вибрати таку технологію навчання, за якої скорочується або й зовсім зникає та відстань, яка завжди була між учителем і учнем. По­стає питання у виборі. І саме особистісно - орієнтовані технології, де вирішальним є демократизація і гуманізація, повага до дитини і її прав, де найважливішою цінністю проголошено учня, становлять основу навчання сьогоднішнього дня.                                               

   Основною організаційною формою предмета «Захист Вітчизни »  в навчальному закладі є урок, що поводиться мною згідно Програми «Захист Вітчизни » для навчальних закладів 2005 р. м. Київ.  Для проведення теоретичного вивчення розділів програми ЗВ , гурткової роботи та виховної , використовую кабінет допризовної підготовки. Біля входу в кабінет обладнане місце для практичного  вивчення обов’язків днювального . Навчальна зброя і бойові припаси зберігаються в спеціальній  кімнаті для зберігання зброї. На території навчального закладу обладнане навчальне місце для вивчення стройових прийомів , смуга перешкод та гімнастичне містечко.

       Заняття ( урок ) розпочинаю з шикування, пе­ревірки готовності навчальної групи до заняття і прове­дення стройового тренування раніше вивчених стройових прийомів.

В основній частині уроку перевіряю виконання учнями домашнього зав­дання, опитую вивчений матеріал , оголо­шую  нову тему та мету заняття.

Засвоєння нових знань проводиться в доступній, пе­реконливій формі, з опорою на наявні знання, вміння та навички учнів.

Пояснення застосовую під час закріплен­ня, повторення матеріалу або під час виконання прийому чи дії. Вивчаючи практичні дії, звичайно застосовую таку послідовність:

• показ дії, що вивчається, в тому темпі, який по­винен бути досягнутий, з поясненням вправ і порядку виконання;
• розподіл дії, що вивчається, на елементи і показ їх у повільному темпі;
• осмислення, пробування та розучування учнями показаних елементів спочатку у повільному темпі, а по­тім — у нормальному:
• поступове злиття окремих елементів в єдину дію і багатократне її повторення з метою вироблення навичок і доведення їх до нормативного рівня.

Показ викладача — це зразок, до якого повинен прагнути учень. Після пояснення матеріалу про­воджу його закріплення, де  зосереджую увагу на основних питаннях, на правильному розумінні учнями тих чи інших положень і формуванні в них умінь і навичок.

 Повторення — це систематизація, узагальнення і відтворення навчального матеріалу.  Завчасно планую, які запитання буду ставити для усної від­повіді, які нормативи чи прийоми учні будуть виконувати практично.

Заключна частина - це підведення підсумків уроку. Вона має за мету нагадати учням головні питання заняття, зв'язок теоретичних знань з практичними на­вичками. Коротко відтворюю основний зміст уроку, підкреслюю позитивні моменти і вказую недоліки, називаю активних учнів.

Повідомляючи домашнє завдання,  роз'яс­нюю, які розділи теми та яким способом треба вивчити самостійно, як краще організувати свою роботу.

Прагну, щоб кожен урок був логічним продовженням попереднього і, водночас, підготовкою до наступного, змістовним, цікавим для учнів і таким, що спонукає їх до активної діяльності.

Основні типи уроків, які за­стосовую у своїй роботі .

1. Уроки повідомлення нових знань. На них у формі лекції, розповіді, бесіди повідомляю теоретичні знан­ня, роблю висновки та узагальнення.
2. Уроки закріплення знань і вмінь. Проводжу у вигляді повторення навчального матеріалу або теми розділу, програми в цілому. На них здійснюю за­кріплення вмінь і навичок зі стройової підготовки, володіння зброєю, робота з приладами цивільної обо­рони тощо.
3. Уроки перевірки знань, вмінь і навичок.  Про­воджу перевірку теоретичних знань і практичних на­вичок учнів за формою контрольного заняття, різнорівневих тестових завдань, КВК .
4. Комбіновані (змішані) уроки. Об'єдную декілька дидактичних завдань.

Під час викладання предмету застосовуються різні форми проведення занять, теоретичні, практичні, комплексні, контрольні та гра на місцевості.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ проводжу  у формі розповіді ,бесіди  ,поєднуючи з демонстрацією різних наочних посібників.

Під час розповіді використовую такі прийоми: оповідання , опис , міркування .

Бесіду вико­ристовую у всіх ланках навчального процесу залежно від  мети         (повідомлення нових знань; закріплення знань у формі спеціальних усних вправ; перевірка та оцінка знань: повторення вивченого матеріалу).  Завчасно розробляю систему запитань, чі­тко їх формулюю, стежу , щоб вони були посильними для учнів, побажали відповісти, але треба залучати до відповіді і пасивних учнів. У кінці бесіди даю оцінку знанням учнів, роблю короткий аналіз відповідей .

Навчальний матеріал подаю за допомогою опорних конспектів, сигналів, які відбивають найважливіші його положення, досяга­ється міцніше засвоєння вивченого матеріалу, скорочу­ється строк на його повторення під час самопідготовки.

Застосовую різні форми й методи  навчання.

  Прес – конференції (« Види військової служби », «Права і обов’язки призовників»),на якій виступають журналісти, фахівці з конкретних питань, політологи.  Даю випереджальні завдання всім учням класу.

Уроки – лекції  застосовую для викладання най­важливіших тем програми (наприклад, «Вступне занят­тя»). В ній викладаю основні, найскладніші положення теми, аналізую літературні джерела і даю поради, як у май­бутньому доцільніше працювати над визначеною проб­лемою. В лекції тісно поєднуються елементи пові­домлення та опису, аналізу фактів і прикладів, пояснення і доказу, узагальнення та висновків.

Уроки – семінари ( « Збройні Сили України »,  «Передісторія розвитку Збройних Сил України»), на яких  ділю класи на групи : доповідачі, рецензенти , хроністи, журналісти. Така форма проведення уроку дозволяє уникнути пасивності всіх учнів, допомагає  їм краще засвоїти новий матеріал.

Уроки – презентації  дозволяють розвивати в учнів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використовувати, а також  формують інтерес в учнів.  На цих заняттях  використовую дидактичний матеріал , показ кінофільмів, діафільмів, магнітофонних записів.

Індивідуальний підхід, індивідуальна форма роботи має на меті вільний, творчий розвиток дитини. Жоден учень не лишається осторонь, стає активним учасником навчального процесу, його робота на уроці має результат. Застосовую різні інтерактивні методи і прийоми, які пожвавлюють урок, викликають зацікавленість, розвивають логічне мислення, уяву .

«Мікрофон»  - назви права і обов’язки призовників;

Гра – пошук, « Склади та поясни » - будова та призначення механізмів автомата Калашникова; прийом « Віднайди помилку », експрес – опитування, гра « Хто швидше », проводжу роботу в групах і парах, « Акваріум»,

        ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ передбачають формування на­вичок виконання прийомів, дій і нормативів з військової справи, з медико-санітарної, прикладної фізичної підгото­вки та цивільної оборони з використанням зброї, приладів, спорядження, засобів інженерного озброєння та індивіду­ального захисту, нестандартного спортивного обладнання тощо, а також спеціальний психологічний тренінг.

 Стимулювання дитини відбувається всіма  можливими засобами. Виявити індивідуальне ставлення , осмислення теми , значною мірою  допомагає проблемно – пошуковий підхід , який цінний тим, що учні шукають відповідь , порівнюючи чи зіставляючи, роблячи власні висновки. Під час вивчення тем ставлю різні проблемні питання, підбираю різнорівневі ситуативні завдання.

Одним із дієвих методів індивідуалізації навчання є пояснення, показ,  власна демонстрація, тренувальні вправи, самостійна робота учнів .

         За допомогою пояснення розкриваю сутність предмета і явищ яке  відповідає на запитання: «Що це таке?», «Чому?», «У зв'язку з чим?», «До чого це призведе?» Під час проведення занять з бойовою технікою та зброєю  пояснюю призначення частин і механізмів, їх взаємодію, зв'язки між вузлами і агрегатами, наслідки тих чи інших дій.

Пояснення поєдную з показом прийомів і дій зі зброєю та бойовою технікою, з ознайомленням учнів з правилами користування ними, демонстрацією різного наочного приладдя Крім особистого показу , використовую макети, картки, технічні засоби навчання.

Заняття з допризовної підготовки мають свою специфіку,  бо вони пов'язані зі

зброєю, технікою, боєприпасами, техні­чними засобами навчання, з проведенням занять на міс­цевості. Тому велику увагу приділяю безпеці учнів під час занять з ДПЮ під постійним, суворим і неухильним дотри­манням вимог статутів, настанов, курсу стрільб, а також визначених заходів безпеки.

    КОМПЛЕКСНІ ЗАНЯТТЯ проводжу при по­слідовному виконанні прийомів, дій, нормативів, завдань з різних розділів програми.  Проводжу з метою закріплення і вдосконалення умінь та навичок, необхід­них воїну, що сприяють формуванню готовності юнаків до дій в екстремальних воєнних умовах. Обов’язково  включаю виконання нормативів з основ військової справи, фізичної підготовки, цивільної обо­рони та медико-санітарної підготовки. Використовую різні форми роботи  (гра, еста­фета, змагання в єдиній тактичній обстановці).

           Поводження зі зброєю, робота на бойовій техніці, стройова підготовка вимагають специфічних прийомів. Найбільш економічним і ефективним засобом навчання в цьому випадку є показ  відповідних прийомів. Цей метод застосовую під час викладання більшості дисциплін практичного характеру: стройової, тактичної, вогневої, прикладної фізичної підготовки.

        Основними з практичних методів є вправа—  метод закріплення знань та ви­роблення вмінь і навичок.  Кожна навчальна дисципліна передбачає свої вправи. Це зумовлено особливостями умінь і навичок, застосо­вуваних у різних видах роботи. Вміння стріляти, напри­клад, з умінням приготуватися до бою, заряджати зброю, прицілюватись і зробити постріл. Зовсім інший характер мають вправи зі стройової підготовки чи з військової топографії. Вправи повинні виконуватися систематично. Це  підтримує уміння  і  навички  на  належному рівні, робить їх досконалими і стійкими.

Під час виконання вправ виробляються: висока дисципліна, ре­тельність, уважність, відповідальність, сміливість, наполегливість, ініціативність, кмітливість та інші необхідні для воїна якості.

Трену­вальне виконання стройових прийомів проводжу перед початком кожного заняття з допризовної підготовки про­тягом 3—5 хвилин.

         Не оминаю своєю увагою інтегровані уроки ( « Способи визначення відстані до цілі », «Хімічна зброя», « Утворення траєкторії, прямий постріл, прикритий,  уражувальний і мертвий простір ») При поясненні даного матеріалу спираюся на основні закони механіки , формули, математичні розрахунки, що забезпечує узагальнення знань, уміння використовувати їх  на практиці.

          Практикую уроки – екскурсії ( « Ознайомлення з озброєнням та бойовою технікою військової частини ») Головна мета уроку – спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практиці.

    ГРУ НА МІСЦЕВОСТІ проводжу під час проведення навчально – польових занять. Це  комплекс завдань, які виконуються в умовах тактичної обстановки, що вимагає від учнів напруження фізичних сил, мораль­ної й психологічної стійкості для практичного застосу­вання і перевірки знань і навичок, здобутих учнями на теоретичних і практичних заняттях.

Гру органі­зовую як туристський похід з проживанням у польових умовах. Під час походу учні виконують завдання тактичної, вогневої, прикладної фізичної, медико-сані­тарної підготовки, цивільної оборони, військової топо­графії та прищеплюються навички різних способів при­готування їжі в полі, розведення вогнища, подолання різних перешкод і природних перепон, обладнання місця для ночівлі з підручних засобів та ін. Заняття проводжу на базі відпочинку та оздоровлення працівників ПТУ – 22  на озері  с. Сомин.  

  Застосовую змагаль­ний метод  під час опрацювання прийомів і виконання нормативів з тактичної, вогневої, стройової, прикладної фізичної підготовки тощо.

     КОНТРОЛЬНІ ЗАНЯТТЯ застосовую для виз­начення рівня знань і практичних навичок учнів з виставленням їм підсумкової оцінки. Проводжу їх на завершальному етапі навчання та під час навчально-польових зборів (занять). На контрольних заняттях учні ви­конують нормативи з військової, прикладної фізич­ної та медико-санітарної підготовки, з цивільної оборони , розв’язують тестові завдання, картки .

         ІІІ. Виховна і спортивно – масова робота

         Виховна робота є складовою частиною   навчально-виховного   процесу.  Мета якої полягає у формуванні в майбутніх захисників почуття патріотизму, відповідальності за виконання військового обов’язку , дисциплінованості, поваги до військової спеціальності, високих моральних й бойових якостей, становлення людини й громадянина, заснованих на споконвічних духовних цінностях добра та краси.

      В години, визначені для виховної роботи, проводжу зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни , присвячені дню Перемоги.

     Зустрічі з учасниками бойових дій в республіці Афганістан « Афган,  що досі нам болить ».

      Щорічно проводжу військово – спортивне свято, присвячене Збройним силам України « Козацькі забави ».

Години спілкування : « Права і обов’язки призовників », « Порядок вступу до військово – навчальних закладів », « Відповідальність військовослужбовців за порушення військової дисципліни », « Закон і ми »

       Показую  фільми на військово-патріотичну тематику : «Дії солдата в бою »,

« Вогнем і мечем », « Грозові ворота »,« Ми були солдатами »,« Ми з майбутнього ».

Використовую відео - матеріали,  привезені випускниками нашого училища про їх військові частини, бойове навчання та дозвілля солдат строкової служби.

       Опановую нову із  видів діяльності , пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій  - метод проекту. Створив і провів такі презентації: «  До реальності через міф. Що таке НАТО? »,  « Злочин і кара ».

Нехай ніколи не лишає людину

жага нестримного пізнання

і творчого неспокою

Творчий звіт

викладача предмета

« Захист Вітчизни »

професійно – технічного училища № 22

Омелюха  Сергія  Володимировича