РОЗДІЛ 10. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Тема : Прилади радіаційної і хімічної розвідки.

Мета уроку:

- ознайомити учнів із  приладами радіаційної і хімічної розвідки;

- розвивати навички учнів у виконанні нормативів Н-ОЦЗ-1;

- формувати високу компетентність: знання, уміння, навички.

- виховувати патріотичні почуття учнівської молоді, формувати позитивне ставлення до служби в ЗС  України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія.

Методична мета: використання активних форм і методів навчання.

Місце проведення:  стройовий майданчик, кабінет  (захисту Вітчиз­ни).

Час: 45 хв.

Навчально-методичне забезпечення: наочні посібни­ки (комплект плакатів з ЦО);  фільтрувальні протигази ЦП-5 (20  шт.); вимірювач дози ДП-5В, ДП-22, ІД-1; прилад хімічної розвідки ВПХР; секундомір — 1 шт.; підручник «Захист Вітчизни»; мультимедійне забезпечення уроку.

План уроку

1.     Принцип роботи дозиметричних приладів.

2.   Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози ДП-5В.

3.      Призначення військового приладу хімічної розвідки .

4.      Призначення комплектів індивідуальних дозиметрів ІД-1, ДП-22.

5.     Сучасні засоби радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент .

      Прийом рапорту командира взводу.  Перевірка учнів за списком. Стройові         тренування.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Тренування у виконанні нормативу № 1 (група учнів виконує  нор­матив за командою «Гази!»)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перегляд документальних кадрів ліквідації аварії на Чорнобильській АС

(3 хв.)

Запитання до учнів:

1.Про що даний відеофільм?

2. Які радіоактивні частинки ви знаєте?(Слайд 2)

3. Чи може людина відчувати вплив радіоактивних частинок на собі?

Викладач.  Отже , у зв’язку з тим , що радіоактивні частинки не можна побачити і відчути. На сьогоднішньому уроці піде мова про прилади, які дають можливість їх зафіксувати.

Оголошую тему і мету уроку. (Слайд 3, 4)

ІV. Основна частина (ЗО хв) . Вивчення нового матеріалу.

1.Принцип роботи дозиметричних приладів.

(Слайд 5.)

Викладач.  

Прилади, призначені для виявлення і вимірювання радіоактивних випромінювань, називаються дозимет­ричними. Приймальний пристрій складається з іонізаційної камери або газорозрядного лічильника . Іонізаційна камера — це заповнений повітрям замк­нутий простір з двома ізольованими один від одного еле­ктродами;  До електродів працюючої камери надходить напруга від джерела по­стійного струму, тому між її електродами виникає елект­ричне поле. Під дією іонізуючих випромінювань деякі молекули повітря втрачають електрони і стають позитив­но зарядженими іонами. Іони й електрони під впливом електричного поля переміщуються, і в ланцюгу камери виникає іонізаційний струм (рис 2).

( Слайд 6.)

2.Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози ДП-5В.

Для вивчення приладів дозиметричного і хімічного контролю завчасно підготовлені учні.

(Слайд 7)

Викладач.

      Перейдемо до вивчення приладу дозиметричного контролю ДП-5В.

 Вимірювач потужності дози (рентгенометр) ДП-5В призначений для вимірювання рівнів гамма-випроміню­вання і радіоактивної зараженості різноманітних пред­метів гамма-випромінюванням

Потужність експозиційної дози гамма- випромінювання визначається у мілірентгенах (або рент­генах) на 1 год.  для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того ДП-5В може виміряти і рівень бета-випромінювання. 

(Слайд 8)

Діапазон вимірювання по гамма-випромінюванню — від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапазонів вимірювань (табл. 1).

(Слайд 9.)

• Контрольний препарат

(Слайд10)

Підготовка приладу до роботи розказує  заздалегідь підготовлений учень.

Учень 1.

 Вийняти прилад із футляра, здійснити зо­внішній огляд, встановити джерело живлення, додержуючи полярності, перемикач піддіапазо­нів установити навпроти чорного трикутника (контроль режиму). Стрілка приладу має бути в режимному секторі (якщо це не так, то треба поміняти місцями джерела живлення). Пере­вірити справність приладу від бета-препарату, для чого поворотний екран зонда поставити в положення «Б», підключити головні теле­фони та поступово переводити ручку переми­кача піддіапазонів у всі положення від хІООО до х0,1. Показання приладу на піддіапазоні х 10 звірити із записом у формулярі. Якщо вони не виходять за межі допустимої похибки, приладом можна користуватися. Екран зонда встановити у положення «Г», ручку перемикача піддіапазонів — проти чорного трикутника, приєднати штангу.

(Слайд 11-12)

Для вимірювання гамма-радіації на місце­вості екран зонда встановлюється в положення «Г». Зонд — на витягнутій убік руці на висоті близько 1 м від поверхні землі. Вимірювання проводиться послідовно на всіх піддіапазонах, починаючи з першого.

Визначення гамма-зараження об’єктів про­водиться, як правило, на незараженій місцевос­ті. При вимірюванні зонд розміщують на від­стані 1-1,5 см від поверхні об’єкта.

Викладач.

Отже ми побачили прилад ДП-5В в роботі.

3.Військового приладу хімічної розвідки

Запитання до учнів:  В якій країні Близького Сходу відбувається військовий конфлікт із використанням хімічної зброї?

Які хімічні  отруйні речовини ви знаєте?

Викладач.

 Перейдемо до вивчення приладу ВПХР.

(Слайд 13.)

 Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) служить для визначення в повітрі, на місцевості, на техніці наявності отруйних речовин: зарину, зоману, іприту, фосгену, ди­фосгену, синильної кислоти, хлорціану, а також парів V-газів у повітрі.

Принцип визначення наявності й типу отруйних речовин полягає в примусовому, за до­помогою всмоктувального насоса, прокачуванні крізь індикаторні трубки повітря. Зміна кольору наповнювача індикаторних трубок свідчить про наявність, приблизну концентрацію та групу отруйних речовин.

(Слайд 14)

Рис. 3. Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР)

(Слайд 15)

Індикаторні трубки бувають трьох видів:

-із червоним кільцем і червоною крапкою — для визначення отруйних речовин типу зарин,

зоман, v-гази;

-з трьома зеленими кільцями — для визначення отруйних речовин типу фос­ген, дифосген, синильна кислота, хлорціан;

-із жовтим кільцем — для визначення отруйних речовин типу іприт.

Рис.4. Індикаторні трубки для визначення ОР: а — зарину і V-газів; б — фосгену, синильної кислоти та хлорціану; в — іприту

Порядок роботи з приладом покаже завчасно підготовлений учень.

Учень 2.

Для визначення отруйних речовин у по­вітрі потрібно: відкрити кришку приладу, відсунути засувку і вийняти насос. Із касе­ти вийняти дві трубки з червоним кільцем і червоною крапкою, надрізати їх кінці і роз­крити. Ампуловідкривачем із маркуванням, що відповідає маркуванню індикаторних трубок, розбити верхні ампули трубок, узяти їх за марковані кінці й енергійно струснути 2-3 рази. Вставити дослідну трубку не мар­кованим кінцем у гніздо насоса і накачати повітря (5-6 качань). Контрольну трубку по­містити в гніздо в корпусі приладу. Потім розбити нижні ампули обох трубок, струс­нути і спостерігати за зміною забарвлення наповнювача: якщо в дослідній трубці колір зберігається, а в контрольній — пожовтів, то це означає наявність отруйних речовин. Одночасне пожовтіння наповнювача в обох трубках — відсутність отруйних речовин у не­безпечних концентраціях.

Незалежно від того, що покаже трубка з червоним кільцем і червоною крапкою, слід продовжити визначення отруйних речовин за допомогою трубок, що залишилися: спочатку з трьома зеленими кільцями, потім з одним жовтим кільцем.

Відкрити індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями, розбити ампулу, енергійно струснути її, вставити в гніздо насоса і зро­бити 10-15 качань. Вийняти трубку з гнізда і порівняти забарвлення наповнювачів із ко­льоровим еталоном на лицьовому боці касети.

Визначення наявності в повітрі парів іприту проводиться за допомогою індикаторної трубки із жовтим кільцем. Відкрити трубку, вставити у гніздо насоса і зробити 60 качань. Спосте­рігати зміну забарвлення наповнювача через 1 хв., порівняти його зі зразком на касеті. Для обстеження повітря за допомогою індикатор­них трубок із червоним кільцем і червоною крапкою при низьких температурах (+ 5°С і нижче) потрібно підготувати грілку до ро­боти: вставити до упору в центральне гніздо грілки патрон, ударом руки по головці ампуловідкривача розбити ампулу, що в патроні, занурити ампуловідкривач до кінця і виймати його з патрона до припинення виділення пари; вставити дві трубки в бічні гнізда грілки, піс­ля відтавання ампул трубки негайно вийняти і помістити в штатив.

Викладач.

 Дякую за правильний показ роботи приладу ВПХР. Перейдемо до вивчення комплектів індивідуальних дозиметрів.

4..Призначення комплектів індивідуальних дозиметрів ДП-22В

(Слайд 16)

Комплект вимірювачів дози радіації (до­зиметрів) ДП-22В  призначається для вимірювання індивідуальних експозиційних  ( поглинутих) доз гамма-випромінювання за допомогою кишень­кових прямопоказуючих дозиметрів . До комплекту ДП-22В входять 50 індивідуальних дозиметрів ДКП-50А, за­рядний пристрій ЗД-5, ящик і технічна до­кументація.

Дозиметр ДКП-50А забезпечує вимірюван­ня індивідуальних доз гамма-

Зарядний пристрій забезпечує плавну зміну напруги для зарядки конденсатора — від 180 до 250 В. Живлення здійснюється від двох елементів.

(Слайд 17)

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 служить для вимірювання 

поглинених доз гамма-нейтронного випромінювання в межах з: 2 до 500 рад при потужності дози від 10 до 360 000 рад/год. Розмір поділки на шкалі дозиметра — 20 рад. Дозиметр пе­резаряджається від зарядного пристрою ЗД-6.
Учень3 .Підготовка приладу до роботи і роботу з ним розказує заздалегідь підготовлений учень.

Для приведення дозиметра в робочий стан потрібно відгвинтити захисну оправу дозиметра і ковпачок зарядного гнізда ЗД-5; повернути ручку регулятора напруги ЗД-5 проти годин­никової стрілки до упору, встановити дозиметр у зарядне гніздо; натиснути на дозиметр і, спо­стерігаючи в окуляр, плавним обертом ручки регулятора напруги за годинниковою стрілкою встановити зобрараження нитки на «0» шкали. Вийняти дозиметр із зарядного гнізда, закру­тити захисну оправу. Під час встановлення візирної нитки на «0» стежити, щоб нитка рухалася справа наліво. Якщо нитка перемі­щується зліва направо, то треба відгвинтити фасонну гайку дозиметра, повернути окуляр зі шкалою на 180° і загвинтити гайку. Дозу іонізуючого випромінювання вимірю­ють за шкалою дозиметра, спостерігаючи через окуляр світло, що проходить крізь нього.

Викладач.

 Дякую . Якщо потрібно виправляю учня.

Перейдемо до вивчення сучасних приладів дозиметричного контролю.

5.Сучасні засоби радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

Із нових сучасних приладів розглянемо англійський прилад PRM-300 і вітчизняний  сигналізатор –індикатор  ДБГ- 0.5.

Роботу з приладами розказують заздалегідь підготовлені учні.

Викладач .

 Дякую за правильний показ приладів.

V. Закріплення вивченого матеріалу  

Контрольні питання у вигляді тестів для кожного учня.

Прізвище___________________________________________________

1. Яким приладом визначається наявність отруйних речовин у повітрі?

     А)                             Б)                                  В)

ДП-5В                        ВПХР                            ІД-1

2. Для яких цілей призначений прилад ДП-5В?

А) Визначення отруйних речовину повітрі.

Б)  Рівня радіації на місцевості.

В)  Індивідуальних експозиційних доз.

       3. Скільки видів індикаторних трубок у приборі ВПХР?

                   А)                           Б)                      В)

3.                            6                        5    

        4. Скільки під діапазонів має шкала приладу ДП-5В?

         А)                           Б)                      В)   

          10                          4                       6

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Оголошення оцінок.

Домашнє завдання: Підручник «Захист Вітчизни» - стр. 287-298.